А незабаром літо!

В дітей канікули веселі

Та стільки планів та надій…

І вже не всидиш сам в оселі,

В бібліотеку йди  мерщій.

24 травня – День слов'янської Писемності та культури

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

                          Станіслав Тельнюк

   Слов’янську писемність було створено в IX ст., близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

    Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Згодом було створено дві абетки – глаголиця і кирилиця. 

     Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

  Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

    Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Європа – наш спільний дім, Європа – колиска усіх країн! Шляхом єдиним, прямуй до мети, Європа – це дім, де живем я і ти!

В міському сквері для дітей працював творчий майданчик: "Маленький артист на шляху до Європи",  на якому юні таланти співали пісні різними мовами, розказували вірші, танцювали.

брали участь у конкурсі малюнка на асфальті "Європа очима дітей"

Куточків різних на землі багато
Європа серед них – найкраща над усім,
Бо саме тут нас народила мати!

День Європи в бібліотеці! Європа багатолика, єдина, близька, велика!

 У ці травневі дні все європейське співтовариство відзначає День Європи. Цей день став символом нового початку, вільного та успішного шляху.25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський економічний Союз. Його утворили 6 країн: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург. У 1973 році до цих країн приєдналися Данія, Ірландія, Великобританія,  У 1981 році Греція також стала частиною ЄС. Згодом, до європейського союзу приєдналися також Іспанія та Португалія у 1986,  та Австрія і Фінляндія у1995. 1 травня 2004 року відбулося найбільше в історії розширення ЄС. До його складу ввійшли: Кіпр, Мальта, Угорщина, Польща, Словенія, Латвія, Естонія, Литва, Чехія та Словакія. На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що найголовніше – наше спільне майбутнє! Саме тому, цей день – це  хороша нагода познайомитися з культурою інших країн.
На вікнах бібліотеки представлено виставку-вернісаж "Європейські мотиви"

ВИШИВАНКУ ОДЯГАЙ - БАТЬКІВЩИНУ ПРОСЛАВЛЯЙ!

Вишиванка —  не просто красивий святковий одяг, а  важлива частина культури нашого народу.  Про неї складено чимало пісень та віршів, а  кожен візерунок у вишиванці має свою символіку та значення. Візерунки українських вишиванок нагадують орнаменти, яким був прикрашений посуд періоду неоліту та трипільської культури, знайдений на території нашої країни. Кожен регіон має свої традиції використання кольорів та візерунків. Традиційні українські вишивані сорочки прикрашалися і геометричними орнаментами, і рослинними малюнками і зображеннями тварин. Вишивальниця неодмінно вкладала у оздоблення сорочки частинку свої душі, побажання щасливої долі. Тому стався до своєї вишиванки з повагою.

 Дуже гарно пише про вишиванку наш краянин, тернопільський поет та літературознавець -  Василь Дерій

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.