неділя, 10 грудня 2017 р.

"Закон.Права. Обов'язки"


Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини. Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.
А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян. 
А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
  В рамках Всеукраїнського тижня права  для підвищення загального рівня правової культури підростаючого покоління, поширення інформації з питань реалізації і захисту прав людини серед молоді та   відзначення Дня прав людини працівники дитячої бібліотеки  широко популяризували літературу з питань права та правознавства.
Вікторина з правових питань допомогла виявити рівень правової свідомості запрошених. Далі учні почули цікаві факти з історії права, що засвідчували, як довго людство йшло до усвідомлення того, що кожна людина – унікальна і потребує захисту. Було розглянуто «Декларацію прав людини» й «Конвенцію прав дитини».  Діти  ознайомилися з головними положеннями «Конвенції…». Звичайно ж, згадали і про те, що усі діти мають не лише права, а й обов'язки – стосовно себе самих, родини, школи, суспільства. 


пʼятниця, 28 липня 2017 р.

Сьогоднішній день в історії


      День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги. Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі. 
       Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем. Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.
Матеріал із сайту http://ridna.ua


вівторок, 4 липня 2017 р.

"Книжковий скарб" у бібліотеці-філії с. Малі Заліщики

Для того, щоб школярі не сумували  на літніх канікулах бібліотекар періодично проводить з ними цікаві ігри, захоплюючі вікторини, а нещодавно було проведено книжкову мандрівку «Відшукай книжковий скарб»


Для найменших користувачів бібліотеки  проведено гру-вікторину «Подорожуємо країною казок», під час якої кожен  читач  з легкістю зміг відтворити у пам’яті прочитане відповідаючи  на питання  вікторини  та відгадуючи загадки.




пʼятниця, 30 червня 2017 р.

"Його образ гартує наш дух"

https://www.facebook.com/Сьогодні відзначаємо 110 річницю від дня народження Головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича.
Біля меморіальної дошки на вулиці Шухевича  священики відправили панахиду, громадськість провела мітинг-реквієм. В бібліотеці для дітей оформлена тематична полиця "Його образ гартує наш дух".


 Відвідувачі бібліотеки мали нагоду переглянути документальний фільм про Романа Шухевича.
 Відважний до безумства, зі сталевою волею, наділений великим стратегічним розумом, він  без сумнівів, без найменшої задуми поклав своє життя за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт. Саме ця ідея стала змістом боротьби Романа Шухевича.
Його образ гартує наш дух, зміцнює сили, кличе на борню за Україну. Московські окупанти панічно боялися не тільки живого Шухевича. Жах викликав у них навіть мертвий ватажок повстанців. Тому вбитого генерала наказали вивезти за межі Галичини. 
Ім’я Романа Шухевича,  – це символ одвічної боротьби за незалежність, волю України, за гідність і честь українського люду.

вівторок, 20 червня 2017 р.

Ви нас запитували …

На підставі яких документів діє Центральна бібліотека та її філії в об’єднаній громаді?
Центральна бібліотека (ЦБ) ОТГ діє на підставі свого статуту (якщо надано статус юридичної особи), а її філії відповідних положень про них, що розробляються відповідно до актів законодавства та інших нормативно-правових актів і затверджуються засновником ЦБ.
При створенні ЦБ (головної, публічної бібліотеки ) ОТГ, яка буде назва її філій та посади керівників філій?
1). Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2012 р. за № 367/20680. Зазначені вище вимоги стосуються філій ЦБ ОТГ, зокрема, найменування філії повинно вказувати на належність до ЦБ ОТГ, у складі якого вона створена.
2). Назва посади керівника (або фахівця) філії ЦБ ОТГ визначається відповідно до Національного класифікатору України “Класифікатор професій” (затверджено Наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 N 327), а також наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки».
Чи вважається філією ЦБ ОТГ, яка обслуговує 250 користувачів?
Законодавством не визначена мінімальна чи максимальна кількість користувачів бібліотеки, у т. ч. бібліотеки-філії.
При реорганізації ЦБС та передачі її бібліотек-філій до ОТГ, який законний механізм звільнення бібліотечних кадрів?
Можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, установи, організації, у тому числі і ЦБС, інших публічних бібліотек, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу.
Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) у разі зміни власника організації, а також у разі її реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт один частини першої статті 40 КЗпПУ ).
Власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися такого порядку дій:
– якщо в організації створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об’єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду.
У випадку коли на підприємстві немає профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником від трудового колективу; слід отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом один статті 40 КЗпПУ, щодо кожного працівника, крім випадків, коли така згода не вимагається. Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в порядку, передбаченому статтею 43 КЗпПУ;
– скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний
розпис;
– провести необхідні заходи в зв’язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення. Одночасно з попередженням запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації).
Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується.
Частиною другою статті 492 КЗпПУ передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
У разі звільнення працівників за пунктом один статті 40 КЗпПУ діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 1861 Кодексу, а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у випадках, передбачених частиною другою статті 179 Кодексу), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.
У разі прийняття рішення стосовно звільнення працівників слід дотримуватись положень статей 47 та 116 КЗпПУ. Так, відповідно до статті 47 Кодексу в день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної
пунктом один частини першої статті 40 Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпПУ).
блог бібліотеки ім. Ярослава Мудрогоhttp://oth.nplu.org

четвер, 1 червня 2017 р.

День захисту дітей – яке чудове свято!
Усіх дітей Землі ми хочемо привітати.
Хай світить сонце всім, грайливий м’ячик скаче,

Від болю і образ нехай ніхто не плаче.


У перший літній день в Україні , як і у всьому світі , відзначають добре і радісне свято – день захисту дітей . Дитинство – це чудова пора сподівань на чудове життя та здійснення мрій. Наші діти — веселі й бешкетливі, сумні й смішні, а іноді не за віком серйозні, наповнюють життя змістом, приємними турботами. Чарівний, світлий і ні з чим незрівнянний світ дитинства, країни доброти, сміху і радості, безмежного і безтурботного щастя, звідки усі ми родом.
День захисту дітей вже багато років відзначається на всій планеті. В цей день особливо гостро піднімається питання дитинства, адже і сьогодні, у ІІІ тисячолітті сотні, тисячі дітей не мають можливості нормально жити і розвиватися, вчитися і лікуватися. Тому різні громадські організації багатьох держав, в тому числі дитячі, опираються на конвенцію ООН про права дитини, борються за щасливе, достойне життя будь-якої дитини у всіх куточках Землі.
Тож нехай буде у світі мир, хай всіх нас вітає кожного дня привітне сонечко, хай цвіте на личках дітей радісна усмішка і хай дзвенить веселий дитячий сміх. Бажаємо усім дітям дитинства щасливого, сонечка манливого, радості в житті та удачі на путі!

середа, 24 травня 2017 р.

Я рідний край та мову солов’їну У вишивку свою вплела, в нитки. Я прославляю рідну Україну, Яскраві вишиваючи квітки.

 Народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. От і сьогодні, уже в 21 столітті, народна традиція не зникає, а набирає обертів, популярності, стає актуальною і підсилюється сучасними формами одягу, новими узорами, взятими людьми все з тої живої Землі-матінки, з рідної природи. Народу дуже близькі і дорогі давні традиції.
І коли все це вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, хороша і благодатна аура. Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з нас, адже в ній – тепло рук рідної нам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають нас, в ній – сила, тепло, життя.
 Вишиванням споконвіку займалися жінки, виховуючи такі риси, як терпіння, вправність, майстерність, художній смак. Але ще в більшій мірі цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. 






вівторок, 16 травня 2017 р.

Брати Капранови в Бучачі!


 Українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі засновники видавництва «Зелений пес», відомі в Україні як Брати Капранови завітали у рамках свого туру  до районної  книгозбірні, де презентували новий роман «Забудь-річка». 
Розпочали свою розмову гості з презентації. Вони відзначили, що на написання роману їх надихнули історії їхніх дідів - один з них воював в Червоній армії під час Другої світової війни, а інший був «ворогом народу» і перебував у сталінських таборах. Назва роману походить від давнього язичницького символу – «Забудь-річки», що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині. Над написанням роману письменники працювали чотири роки. Щоб висвітлити правдиві історичні події тих часів, авторам довелося перечитати мемуари із спогадами учасників Другої світової війни, а також відвідати ті місця, про які згадують у творі.
 На завершення зустрічі письменники розповіли про свої творчі плани на майбутнє, а також відповіли на численні запитання присутніх. Всі бажаючі могли придбати книги з автографом. 

Матінко рідна, сонечко ясне! Ти в цілім світі для мене найкраща!

 Мати... Матуся... Ненька... З цим словом у нас асоціюється все добре, щире. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо завжди цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чия душа завжди іде з нами по життю, підтримує нас у години радості і смутку. Місяць травень — це ще й  місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованоюІ  Це свято Божої Матері, матері  України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст і сіл до місця, де відбувалося свято. Після 1939 року День Матері було заборонене.  З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня. До цього свята в бібліотеці облаштовано книжкову виставку. 

пʼятниця, 12 травня 2017 р.

Ми казки всі добре знаєм, залюбки їх всі читаєм!



Казка - це світ чарівний та незнаний,
Казка - це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку — це ж бо так цікаво.
Це справді свято - радість для душі.

Казка з’явилася вона в сиву давнину, а живе й по нині. Казку люблять всі: і дорослі, і діти. Бо вона вчить, виховує, допомагає стати сильними, красивими душею, добрими. На зустріч з казкою до книгозбірні завітали учні першого класу Бучацької початкової школи №1 І-ІІ ст.

пʼятниця, 5 травня 2017 р.

У Європі буяє весна, Зустрічаючи День Перемоги. Ветеранам ще сниться війна І жорстокі воєнні дороги...

Подвиг героїв – переможців у  другій світовій  війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю. Велика ціна цієї перемоги… Мільйони загиблих, мільйони поранених, а скільки ще загинули  від тяжких ран в повоєнні роки,  мільйони зламаних людських доль…
Осколки тих страшних подій й досі – протягом десятиріч ранять душі й серця нашого народу, а події тієї  жахливої війни назавжди залишились незагоєною раною для теперішніх  поколінь, болючим шрамом нашої пам’яті.

    Ми щиро вдячні ветеранам за  невичерпну силу духу, за прояви незбагненної мужності, свідому самопожертву заради життя на землі та пишаємось їх подвигами.
   Події тих страшних днів не повинні згаснути в пам’яті народу, то ж  вшануймо  героїв  які віддали життя заради нашого майбутнього, низько схиляємо голови.




 Могутньою силою слова та  інформації  стараємось донести  до умів та сердець відвідувачів нашої книгозбірні  величний подвиг українського народу у другій світовій  війні.
До уваги відвідувачів бібліотеки книжкова виставка «Пам'ять загиблим-шана живим».




Ми сердечно вітаємо вас,
Ветерани війни світової!
Ви Європу творили для нас
З мирним небом над головою.
         М.  Рильський 

Глибока криниця таланту Мар'яна Крушельницького

     В цьому році виповнилося 120 років від дня народження видатного українського актора і режисера, учня Леся Курбаса – Маряна Михайловича Крушельницького.
    Його життєвий і творчий шлях припав на складний період в історії України, розвитку її духовності, зокрема новаторських мистецьких пошуків.
Мар’ян Крушельницький народився 18 квітня 1897 р. в с. Пилява  Бучацького району. Дитячі роки минули у с. Глещаві, де його батько був дяком. Батько відвідував аматорський гурток і заохочував до цього сина. Хлопець любив співати у церковному хорі.
    Сценічну діяльність М. Крушельницький розпочав 1915 р. в українській трупі “Тернопільські Театральні Вечори” під режисурою М. Бенцаля. В 1918 р. він – один із організаторів “Нового Львівського театру”. На базі цього колективу і групи акторів “Молодого Театру” був створений у Вінниці український драматичний театр ім. І. Франка, який очолив Г. Юра. Подальша діяльність М. Крушельницького пов’язана з Львівським українськими театром товариства “Руська Бесіда”. В той же період (1921 – 1924) він навчався на філософському факультеті Львівського, а потім Празького університетів. З 1924 по 1933 р., М. Крушельницький – актор, а з 1933 по 1952 р. – художній керівник Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (до 1934 р. носив назву “Березіль”). З 1952 р. – актор і режисер, а з 1954 р. – головний режисер Київського державного академічного українського драматичного театру ім. І. Франка.Кращі  режисерські роботи Крушельницького: “Дай серцю волю, заведе в неволю” М. Кропивницького, “Гроза” О. Островського, “Євгенія Гранде” О. Бальзака, “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого, “Єгор Буличов” М. Горького, “Ярослав Мудрий” І. Кочерги, “Змова приречених” М. Вірти, “Персональна справа”О. Штейна, опера “Богдан Хмельницький” К. Данькевича.
   Свій багатогранний талант Мар’ян Крушельницький виявив також у кіно, зігравши роль Жана (“Ягідка кохання”), Андрія Волина (“Кривавий світанок”), Омелька (“Мартин Боруля”), Тарабанова (“Суєта”).
Помер Мар’ян Крушельницький 5 квітня 1963 р. в Києві, похований на Байковому цвинтарі.












четвер, 27 квітня 2017 р.

В прекрасний день весни Не відчувалося біди. Аж тут зловіщий вибух пролунав – Він щастя й радість у людей забрав.

 

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лiсами славилась чорнобильська земля. Та тiльки - до жахливої позначки, до радiацiйної межi, проораної квiтневої ночi 1986-го. Звiдтодi ця земля стала називатись зоною - скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю.
Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Рахунок буде 904. Усіх поіменно у незабуття.
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
 Рани, завдані трагедією, не загоюються: скалічені людські долі, загублені життя, сплюндрована природа. Про жахливі наслідки катастрофи ми дізнаємося досить часто, зокрема, про згубний влив радіації на навколишнє середовище, що є причиною підвищення смертності населення від невиліковних хвороб. 
З метою ознайомлення з наслідками Чорнобильської трагедії, застереження від небезпеки, яку несе радіація та виховання екологічної культури у відділі обслуговування користувачів 5-9 класів дитячої бібліотеки проведено екологічний репортаж «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі», а у читальній залі оформлено виставку "Наш світ чарівний дивний і живий"...https://www.facebook.com/profile.php?id=100001361818967
Саме слово «пасха» походить з єврейської мови, де воно звучить як «песах», і перекладається як «вихід», «перехід». Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованої. Вони йшли пустелею довгих 40 років, не одне покоління людей змінилося за цей час, жоден із тих, що народилися у неволі, не дійшли до свого нового дому. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи.


Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.




середа, 26 квітня 2017 р.

«Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації».

 29 березня 2017 року після офіційного опублікування набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації».
    Протягом 2017 року має бути здійснено перехід бібліотек на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією.
    Пропонуємо орієнтовний план дій для бібліотек щодо організації роботи з впровадження УДК:
  1. Вивчення таблиць Універсальної десяткової класифікації.
  2. Розробка робочої схеми класифікації за УДК для систематизації документів.
  3. Адаптування робочої схеми класифікації за УДК для систематизації документів для різних вікових груп:
      - молодшого шкільного віку – МЛ
      - середнього та старшого шкільного віку – С та СТ
      - організаторів дитячого читання – В.
  4. Створення таблиць відповідностей робочої схеми класифікації УДК та класифікації ББК.
  5. Створення зовнішнього словника робочих таблиць УДК в програмному середовищі «МАРК-SQL» або «ИРБИС» для систематизації та пошуку документів.
  6. Розробка схеми для організації відкритого доступу на відділах обслуговування, враховуючи вікову адресацію читачів.
  7. Розробка схеми для організації розстановки фонду в основному книгосховищі та розстановки талонів-індикаторів в топографічному каталозі.
  8.  Внесення змін в програмне середовище «МАРК-SQL» або «ИРБИС» для формування вихідних форм та звітів:
      - бібліографічні картки
      - книжкові формуляри
      - талони-індикатори
      - читацькі вимоги
      - бюлетені нових надходжень
      - розподіл фонду за № КСУ за ББК/УДК
      - книговидача документів за галузями знань.
  9. Внесення змін до Книги сумарного обліку – розподіл документів за УДК.
  10.  Визначення індексів УДК на журнали, внесення змін до БД «Періодика».
  11.  Пересистематизація документів структурних підрозділів
  12. Пересистематизація документів основного фонду.
    Дізнатись більше про УДК можна з наступних джерел:
    Universal Decimal Classification [Електронний ресурс] : [національний еталон УДК українською мовою] // Universal Decimal Classification : [веб-сайт Консорціуму УДК]. — Режим доступу: http://www.udcsummary.info/php/index.php?tag=0&lang=uk#.
    Стрішенець Н. В. Бібліографічна спадщина Юрія Меженка [Електронний ресурс] / Н. В. Стрішенець ; НАН України, Нац. б-ка України імені В. Вернадського. — Київ: НБУВ, 1997. — 144 с. — Режим доступу: http://web.archive.org/web/20120408202604/http://www.nbuv.gov.ua/books/19/97megen/1.htm.
    Універсальна десяткова класифікація [Електронний ресурс] // Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» : [веб-сайт]. — Режим доступу: http://www.ukrbook.net/UDC/UDC_1.html.
    Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Електронний ресурс] / О. М. Збанацька // Українська бібліотечна енциклопедія : [веб-сайт]. — Режим доступу: http://ube.nplu.org/article/Універсальна десяткова класифікація (УДК).

середа, 12 квітня 2017 р.

«Іншої землі у нас не буде, нам потрібно нашу зберегти»

Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може й катастрофи, нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.Сьогодні найголовнішою проблемою людства є проблема виживання, проблема, що стосується кожної людини, кожної істоти на землі. Ніякі блага цивілізації не замінять нам чистого повітря, прозорих водоймищ, вільних від шкідливих домішок продуктів харчування та води.Ми живемо на багатій, щедрій, прекрасній землі. І  ми не маємо права забувати, що сьогодні просто любити природу, милуватися її  красою мало. Ввійти в природу другом, бути її добрим господарем закликають  заходи які проводить бібліотека. Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язане з поняттям «батьківщина». Якщо кожен з нас врятує свою маленьку батьківщину, свій рідний край, то через десятки сотні роки він озветься в серцях, малиновим дзвоном. 
Сьогодні вже мова йде не проте, щоб змінити життя, але й його врятувати. Але ми уже звикли до висловів «екологічна небезпека», «екологічна катастрофа», це вже не викликає хвилювань. Ми стали духовно глухі і звикли не тільки до людського горя, а вже і до стану землі. Із досвіду нашої історії ми знаємо, що розвалені храми можна відбудувати, повернути зір не зрячим, слух глухим.  Але оживити висохле дерево, а тим більше тоді, коли воно є джерелом життя неможливо.


середа, 22 березня 2017 р.

Блакитні очі планети

Сьогодні планета відзначає Всесвітній день води.


Поглянь, біжать річки блакитні,
Довкола них міста і села.
Там, де вода, — живе все й квітне,
А де безводдя — там пустеля.
Тож воду шанувати слід —
Вона собою поїть світ.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів
 Головне завдання цього дня – нагадати кожному жителю планети про величезну важливість водних ресурсів для підтримання життя на Землі. 

Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги…

Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права. 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року.




Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: “Не люблю віршів всіляких поетів!”, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.

понеділок, 20 березня 2017 р.

В бібліотеці "Пластуни-Пташата"

Днями на екскурсію  до бібліотеки завітали дошкільнята які є членами  скаутської організації "Пласт", а те, що вони найменші члени організації то їх виховники називають "Пташата". Із цікавістю слухали  "Просьбу книги" та відповідали на питання казкової вікторини, а іще переглянули мультики. А ще маленькі "Пташата"виготовили  книжкові закладки і одну із робіт подарували бібліотеці.