Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лiсами славилась чорнобильська земля. Та тiльки - до жахливої позначки, до радiацiйної межi, проораної квiтневої ночi 1986-го. Звiдтодi ця земля стала називатись зоною - скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю.
Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Рахунок буде 904. Усіх поіменно у незабуття.
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
Рани, завдані трагедією, не загоюються: скалічені людські долі, загублені життя, сплюндрована природа. Про жахливі наслідки катастрофи ми дізнаємося досить часто, зокрема, про згубний влив радіації на навколишнє середовище, що є причиною підвищення смертності населення від невиліковних хвороб.
З метою ознайомлення з наслідками Чорнобильської трагедії, застереження від небезпеки, яку несе радіація та виховання екологічної культури у відділі обслуговування користувачів 5-9 класів дитячої бібліотеки проведено екологічний репортаж «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі», а у читальній залі оформлено виставку "Наш світ чарівний дивний і живий"...https://www.facebook.com/profile.php?id=100001361818967