четвер, 27 квітня 2017 р.

В прекрасний день весни Не відчувалося біди. Аж тут зловіщий вибух пролунав – Він щастя й радість у людей забрав.

 

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лiсами славилась чорнобильська земля. Та тiльки - до жахливої позначки, до радiацiйної межi, проораної квiтневої ночi 1986-го. Звiдтодi ця земля стала називатись зоною - скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю.
Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Рахунок буде 904. Усіх поіменно у незабуття.
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
 Рани, завдані трагедією, не загоюються: скалічені людські долі, загублені життя, сплюндрована природа. Про жахливі наслідки катастрофи ми дізнаємося досить часто, зокрема, про згубний влив радіації на навколишнє середовище, що є причиною підвищення смертності населення від невиліковних хвороб. 
З метою ознайомлення з наслідками Чорнобильської трагедії, застереження від небезпеки, яку несе радіація та виховання екологічної культури у відділі обслуговування користувачів 5-9 класів дитячої бібліотеки проведено екологічний репортаж «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі», а у читальній залі оформлено виставку "Наш світ чарівний дивний і живий"...https://www.facebook.com/profile.php?id=100001361818967
Саме слово «пасха» походить з єврейської мови, де воно звучить як «песах», і перекладається як «вихід», «перехід». Понад 5 тисяч років тому євреї вирушили з єгипетського полону до Землі Обітованої. Вони йшли пустелею довгих 40 років, не одне покоління людей змінилося за цей час, жоден із тих, що народилися у неволі, не дійшли до свого нового дому. На згадку про визволення з рабства єврейський народ став святкувати Пасху. Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи.


Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.




середа, 26 квітня 2017 р.

«Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації».

 29 березня 2017 року після офіційного опублікування набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації».
    Протягом 2017 року має бути здійснено перехід бібліотек на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією.
    Пропонуємо орієнтовний план дій для бібліотек щодо організації роботи з впровадження УДК:
  1. Вивчення таблиць Універсальної десяткової класифікації.
  2. Розробка робочої схеми класифікації за УДК для систематизації документів.
  3. Адаптування робочої схеми класифікації за УДК для систематизації документів для різних вікових груп:
      - молодшого шкільного віку – МЛ
      - середнього та старшого шкільного віку – С та СТ
      - організаторів дитячого читання – В.
  4. Створення таблиць відповідностей робочої схеми класифікації УДК та класифікації ББК.
  5. Створення зовнішнього словника робочих таблиць УДК в програмному середовищі «МАРК-SQL» або «ИРБИС» для систематизації та пошуку документів.
  6. Розробка схеми для організації відкритого доступу на відділах обслуговування, враховуючи вікову адресацію читачів.
  7. Розробка схеми для організації розстановки фонду в основному книгосховищі та розстановки талонів-індикаторів в топографічному каталозі.
  8.  Внесення змін в програмне середовище «МАРК-SQL» або «ИРБИС» для формування вихідних форм та звітів:
      - бібліографічні картки
      - книжкові формуляри
      - талони-індикатори
      - читацькі вимоги
      - бюлетені нових надходжень
      - розподіл фонду за № КСУ за ББК/УДК
      - книговидача документів за галузями знань.
  9. Внесення змін до Книги сумарного обліку – розподіл документів за УДК.
  10.  Визначення індексів УДК на журнали, внесення змін до БД «Періодика».
  11.  Пересистематизація документів структурних підрозділів
  12. Пересистематизація документів основного фонду.
    Дізнатись більше про УДК можна з наступних джерел:
    Universal Decimal Classification [Електронний ресурс] : [національний еталон УДК українською мовою] // Universal Decimal Classification : [веб-сайт Консорціуму УДК]. — Режим доступу: http://www.udcsummary.info/php/index.php?tag=0&lang=uk#.
    Стрішенець Н. В. Бібліографічна спадщина Юрія Меженка [Електронний ресурс] / Н. В. Стрішенець ; НАН України, Нац. б-ка України імені В. Вернадського. — Київ: НБУВ, 1997. — 144 с. — Режим доступу: http://web.archive.org/web/20120408202604/http://www.nbuv.gov.ua/books/19/97megen/1.htm.
    Універсальна десяткова класифікація [Електронний ресурс] // Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» : [веб-сайт]. — Режим доступу: http://www.ukrbook.net/UDC/UDC_1.html.
    Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Електронний ресурс] / О. М. Збанацька // Українська бібліотечна енциклопедія : [веб-сайт]. — Режим доступу: http://ube.nplu.org/article/Універсальна десяткова класифікація (УДК).

середа, 12 квітня 2017 р.

«Іншої землі у нас не буде, нам потрібно нашу зберегти»

Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може й катастрофи, нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.Сьогодні найголовнішою проблемою людства є проблема виживання, проблема, що стосується кожної людини, кожної істоти на землі. Ніякі блага цивілізації не замінять нам чистого повітря, прозорих водоймищ, вільних від шкідливих домішок продуктів харчування та води.Ми живемо на багатій, щедрій, прекрасній землі. І  ми не маємо права забувати, що сьогодні просто любити природу, милуватися її  красою мало. Ввійти в природу другом, бути її добрим господарем закликають  заходи які проводить бібліотека. Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язане з поняттям «батьківщина». Якщо кожен з нас врятує свою маленьку батьківщину, свій рідний край, то через десятки сотні роки він озветься в серцях, малиновим дзвоном. 
Сьогодні вже мова йде не проте, щоб змінити життя, але й його врятувати. Але ми уже звикли до висловів «екологічна небезпека», «екологічна катастрофа», це вже не викликає хвилювань. Ми стали духовно глухі і звикли не тільки до людського горя, а вже і до стану землі. Із досвіду нашої історії ми знаємо, що розвалені храми можна відбудувати, повернути зір не зрячим, слух глухим.  Але оживити висохле дерево, а тим більше тоді, коли воно є джерелом життя неможливо.