День української писемності та мови

Мова - це великий дар. Й у кожного народу вона своя.
Мова кожного народу 
Неповторна і — своя; 
В ній гримлять громи в негоду, 
В тиші — трелі солов'я.

Берегти її, плекати 
Буду всюди й повсякчас,— 
Бо ж єдина — так, як мати,— 
Мова в кожного із нас!
Л. Забашта

"Мова - це жива схованка людського духу, його найбагатша скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування",- так писав відомий український письменник Панас Мирний. Українська мова подолала і ще долає важкий шлях із своїм народом до відродження, засяяла сотнями імен тих, хто підніс рідне слово на вершину любові. Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Ліна Костенко, Микола Куліш, Леся Українка, Іван Франко та інші уславлені українці плекали мову, як пахучу квітку передали нащадкам, щоб вона зазвучала на повний голос. Наша мова багатюща крилатими висловами, думами, піснями, легендами, приповідками, казками, баладами. нині мусимо схилити голови перед поколінням, яке залишило нам скарбницю українського фольклору.Зараз ми маємо змогу пізнавати це багатство, а разом з тим пізнавати кожного дня свою мову. тож не лінуймося це робити. 

  "Мова моя- це душі джерело" - літературна година до Дня писемності та мови проведена із учнями 7 класуБучацького ліцею. 

Додати заголовок

Діти відповідали на запитання вікторини, доповнювали прислів'я, переглянули книжкову виставку.