Лілея української поезії

https://www.facebook.com/

Зимонько-голубонька

 В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.

Цей чудовий віршик належить перу відомої письменниці Любові Забашти 100 років від дня народження якої відзначаємо цими днями.Головним завданням поетки було бажання відкрити малюкам поезію життя шляхом проявлення у слові краси та гармонії світу. Разом із дитиною поетеса роззирається довкола і замість сірої пелени буденності, бачить неповторні чарівні картини життя.                      

 В дитячих творах поетеса розповідає про силу духу й краси, про велич звичного довколишнього світу, його гармонійність і природну доброту. Її світ — світ птахів і дерев, світ гармонії, де людина бачить зразки любові та відданості, родинності та красивого життя у найглибшому, вічному значенні цього слова.

Любов Василівна Забашта народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. 

Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п'єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.

Хоч Любов Забашта і не створювала поезій спеціально для дітей, та все ж вони займають вагому частку в її творчому доробку поряд з прозою та драматичною спадщиною.