Піти, щоб повернутись...

Улас Самчук — талановитий письменник, якого доля відірвала від України й закинула на чужину. Але в його творах присутня втрачена Батьківщина, біль через її недолю, ображений народ. Творча спадщина Уласа Самчука досить велика. Він – автор 22 книг, у тому числі двох трилогій, а також значної кількості журнальних і газетних публікацій. Самчук був першим письменником,який показав справжнє страхітливе обличчя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору, який принесла на українську землю радянська влада, прославив вояків УПА в творі "Чого не гоїть огонь". В основу сюжету роману-трилогії "Волинь" покладено факти життя автора та його родини. У 30-х роках йшли розмови про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію за «Волинь», але, на жаль, справа не була доведена до кінця. Незважаючи на те, що Улас Самчук 40 повоєнних років перебував поза Батьківщиною, в еміграції, він ніколи не поривав з Україною духовно.     Піти, щоб повернутись... У цих словах втілено найзаповітнішу мрію Уласа Самчука. Хоча б ногою ступити на рідну землю. Авторові високохудожніх творів не вдалося, зате його творам, його літературним героям відведено довге життя серед вдячних українців. З творами Уласа Самчука та літературою про його життєвий та творчий шлях можна ознайомитись переглянувши ювілейну полицю Літературне слово Уласа Самчука.